- розселяти
- —————————————————————————————розселя́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розселяти — я/ю, я/єш і розсе/лювати, юю, юєш, недок., розсели/ти, селю/, се/лиш, док., перех. 1) Розміщувати, поселяти (всіх чи багатьох). 2) Розміщувати, поселяти окремо один від одного, в різні місця … Український тлумачний словник
розміщати — а/ю, а/єш і розмі/щувати, ую, уєш, недок., розмісти/ти, іщу/, і/стиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого , що небудь у певних місцях, у певному порядку. || Визначати послідовність у розташуванні чого небудь, розташовувати щось у… … Український тлумачний словник
розселити — див. розселяти … Український тлумачний словник
розселювати — див. розселяти … Український тлумачний словник
розселяння — я, с. Дія за знач. розселяти і розселятися … Український тлумачний словник
розселятися — я/ється, я/ємося, я/єтеся і розсе/люватися, юється, юємося, юєтеся, недок., розсели/тися, се/литься, се/лимося, се/литеся, док. 1) Розміщатися, поселятися (про всіх чи багатьох). || Поселятися на якій небудь території. 2) Розміщатися, поселятися… … Український тлумачний словник